Тема: Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка».
Мета:
– формування предметних компетентностей: учень/учениця: знає про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди; розповідає про головні календарні обряди українців; розрізняє і називає різновиди календарно-обрядових пісень; виразно і вдумливо читає їх, коментує зміст; виокремлює й пояснює роль художніх засобів.
– формування ключових компетентностей: учень/учениця: висловлює судження про роль календарно-обрядових пісень в житті людини, про роль народних звичаїв та обрядів, про відповідальність кожного за збереження духовної спадщини для майбутніх поколінь; установлює причиново-наслідкові зв’язки, виокремлює головну і другорядну інформацію, вміє діяти за алгоритмом; вчиться визначати мету і цілі власної діяльності, рефлексувати й оцінювати результат, працювати в парі, групі, презентувати власні ідеї та ініціативи; ідентифікує себе як представника певної культури, визначає роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах, усвідомлює людину як частину природи тощо.
– викликати емоційно-ціннісне ставлення, яке полягає у прагненні відроджувати й вивчати оригінальну творчість народу, в повазі до прадавніх вірувань наших предків, гордість за свій талановитий народ, любов до рідних.
Тип уроку: кейс
Обладнання: мультимедійне обладнання та презентація, роздатковий матеріал (тексти для опрацювання, зірки), плакати та маркери
Хід уроку
Вступне слово вчителя + бесіда (до 5 хвилин)
Слайд
Доброго дня, діти!
Скажіть, чи раді ви, що настав сьогоднішній день? Чому? Чи відбулось сьогодні зранку з вами щось незвичайне?
Сьогодні українці відзначають день Святого Миколая. Як його святкуєте ви? А чи знаєте ви, як у давнину українці відзначали це свято?
А які ще зимові свята є? Чи впевнені ви, що знаєте все про святкування цих свят?
Сьогодні ми з вами поговоримо про те, як українці проводили зимові свята та про пісні, які ці свята супроводжували (слайд – клік).
Отже, сьогодні в нас із вами буде трохи незвичайний кейс-урок, під час якого ми будемо звертатись до різних галузей (слайд – клік), які допоможуть нам дізнатись більше про пісні та обряди зимового циклу.
БЛОК «Українська література» (5 хвилин)
Пісні, з якими ми знайомимось сьогодні, не мають автора. Чому? Як називаються такі твори?/ Хто є їхнім автором?
Здавна українці кожну свою справу супроводжували певним обрядом, під час якого співали певні пісні. Згадайте, як називали такі пісні?
На які групи поділяли ці пісні? Слайд Давайте з вами згадаємо основні види таких пісень.
Робота з опорною схемою
1) цикл – жанр Слайд + кліки
2) цикл – назва твору Слайд + кліки
Отже, одним з різновидів календарно-обрядових пісень є пісні зимового циклу, до яких входять колядки та щедрівки.
Під час яких обрядів виконували колядки та щедрівки?
Дізнатись більше про це нам допоможе народознавство.
БЛОК «Народознавство» (15 хвилин)
Зібрали селяни восени весь вирощений урожай, склали в комори. Опало листя з дерев, птахи відлетіли у вирій. Ось і перший сніжок, ось і зима на порозі. Саме час перепочити, розважитися, посвяткувати. Грудень — перший місяць зими, багатий на народно-релігійні свята й обряди; деякі з них сягають своїм корінням у сиву давнину.
Подивіться, це календар найзначніших народно-релігійних свят зими.
7 грудня — святої Катерини — свято дівочої долі, коли парубки постилися, щоб Бог послав їм добру жінку, а дівчата ворожили і закликали долю.
13 грудня — св. Андрія Первозванного. Дівчата ворожили, хлопці з дівчатами збиралися на вечорниці, «кусали» калету — великий корж із білого борошна, який підвішували до стелі, грали, розважалися. Вночі хлопці могли бешкетувати, і це їм пробачалося.
14 грудня — пророка Наума. У цей день починали вчити дітей: наука добре йшла на ум.
17 грудня — день Варвари Великомучениці, покровительки вишивання.
18 грудня — преподобного Сави. Селяни варили кутю та узвар — «щоб хліб родив та садовина рясніла!»
19 грудня — св. Миколая, який чемним дітям приносив подарунки.
6 січня — Святвечір. Готували дванадцять пісних страв, проводили святу вечерю, не забували і про худобу, пасіку, сад. Від цього дня починали колядувати.
7 січня — Різдво Христове.
13 січня — Щедрий вечір, свято Меланки. Водили «козу», Меланку.
14 січня — Новий рік, свято Василя. Першими до хати приходили «посівальники».
18 січня — «Голодна кутя», або другий Святвечір. Їли пісну вечерю.
19 січня — Водохреще. Святили воду, купались.
20 січня — Івана Хрестителя, «посвятки».
Як бачимо, зима багата на свята.
Основними святами зимового циклу є Новий рік, Святвечір, Різдво Христове, Щедрий вечір, день Святого Василя та Водохреще. А центральними піснями цього періоду стали колядки та щедрівки.
Оскільки сьогодні в нас день Святого Миколая, пропоную вам спочатку дізнатись більше саме про це свято.
Діти отримують матеріал на листках і в групах/парах опрацьовують його.
День Святого Миколая
Святий Миколай – один із найшанованіших з давніх часів в Україні християнських святих, його ще називають Миколаєм Чудотворцем.
Миколай народився в заможній сім’ї. Змалку мав чуйне серце, допомагав знедоленим. Після смерті багатих батьків увесь їхній спадок роздав бідним. Свою доброчинність він ніколи не виставляв напоказ, ніхто з бідняків не знав, звідки прийшла їм допомога. На порозі своїх будинків бідні жінки, хворі й немічні люди, маленькі діти знаходили подарунки. Особливо Миколай опікувався малечею.
Усе своє життя він присвятив служінню Богу. Миколай був шанованою людиною, дослужився в церкві до високого сану архієпископа.
Після смерті Миколая люди виявили, що всі, хто звертався до нього з проханням, отримували допомогу. За чудеса, пов’язані з його іменем, церква визнала Миколая святим.
Православна церква вшановує Святого Миколая 19 грудня. Це свято завжди в Україні відзначали гучно та весело. Супроводжувалося воно обрядовими діями, складовою яких були пісні, що прославляли Миколу Чудотворця. Особливо це свято любить дітвора, адже слухняні, побожні діти отримують у цей день подарунки.
Колись господарі варили пиво, скликали гостей: пили, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращих коней в «козирки» і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села — «бо ж треба знати, чи слизький сніг цього року випав!»
Хто першим прийде ранком до хати, той буде першим «полазником». На Поділлі «полазами» вважається чотири дні в році: Введіння, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік — четвертий і останній «полаз». Зле, якщо в ті дні хто інший — не господар — перейде через подвір’я першим. Кожний господар встає цього дня раніше, ніж звичайно, та йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє худобу.
У народних легендах та переказах Святий Миколай боронить людей від стихійного лиха, а найбільше – на воді. Він опікується воїнами, водіями й тими, хто подорожує, є покровителем дітей, моряків і торговців. Всі одеські рибалки у своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки брали з собою образ Святого Чудотворця. Миколая вважали заступником усі знедолені. Перекази свідчать, що Миколай таємно допомагав нещасним у скруті. Одного разу, дізнавшись про смерть батька в одній багатодітній родині, він тайкома поклав гроші вдові під подушку. З того часу, як ви здогадуєтесь, і пішов звичай таємно класти дітям подарунки на Миколаївські свята.
На Харківщині записана така легенда про Святого Миколая: «Святий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут на землі, людям помагає. Не те, що Касян — за панича убрався і до Бога пішов жалітися на людей: «Вони, — каже, — Миколу шанують, почитають, на його ім’я церкви будують, а мене й не згадують».
Бог вислухав Касяна та й каже до янголів:
— Покличте мені святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!
— Нема його на небі, — кажуть янголи.
— А де ж він?
— Пішов на Чорне море людей рятувати!
— Почекай, — каже Бог до Касяна, — Микола прийде, тоді поговоримо!
Через деякий час Бог знову посилає янголів за Святим Миколаєм.
— Нема його, — кажуть янголи, — на землі людей від пожежі рятує!
Втретє посилає Бог янголів за Святим Миколаєм.
— Нема його, — кажуть янголи, — він кайдани розбиває, козаків з турецької неволі визволяє.
Аж за четвертим разом з’явився Святий Миколай перед Богом: у старій свиті, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в грязюці.
— Де ти був? — спитав Бог, а Святий Микола йому відповідає:
— Помагав мужикові воза з багна витягнути!
— Ось бач, — каже Бог до Касяна, — за що його люди шанують. Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут, на небі, кутки обтираєш. Іди геть від мене!… Будуть тебе люди боятись, але не будуть шанувати».
З інших народних оповідань виходить, що Святий Миколай-Чудотворець опікується не тільки людьми, а й диким звіром.
«Один чоловік їхав лісом, і захопила його ніч. Мусив ночувати. Випріг він воли, дав сіна. Коли дивиться: недалечко від нього на пустирі звіряче збіговисько. Злякався чоловік, ще б пак! Вовки, лисиці, зайці, ведмеді… таке назбігалося – страх глянути! Сидить заєць поруч з вовком і не боїться його. «Що за дивовижа», – думає собі чоловік. А коли йому вже від серця відлягло, він пильніше придивився і побачив: сидить поміж тією звіриною святий Микола – старий сивий чоловік. Сидить і щось тим звірам розказує, а вони слухають, розвісивши вуха».
В Галичині є така легенда: «Опівночі надходить св. Николай з сивою бородою, і як свиснув, то всі звірі ся злетіли. Він собі сів на престолі і так каже до медведя: «Ти маєш нині досвіта з’їсти Процевого лисого коня, він пасе ся на сіножаті під лісом».
А той Проць, як говориться далі в легенді, чув наказ святого Николая вовкові, але задума обдурити вовка, а тим самим і святого Николая. Він замастив болотом коневі лисину. На другу ніч збіглися звірі до св. Николая і «здають перед ним справу, що хто весь день робив. Говорив медвідь, лис, дик і аж підходить вовк: «Я не з’їв лисого коня, – каже вовк, – то там його не було». – «То з’їж самого Проця, – каже св. Николай, – бо він тебе обдурив!» Як се наш Проц учув, аж мало не злетів з дерева..»
Миколая шанують у багатьох країнах. Так, у Німеччині діти теж очікують на нього: вони начищають гарно чоботи, якщо взуття чисте й охайне, Миколай залишить їм там монетку або подарунок.
В Австрії напередодні свята містом бігають чорти, які кричать, гримлять ланцюгами і лякають перехожих. Та з’являється святий Миколай – вся чортівня зникає.
У Чехії , коли Миколай рушає до дітей, то поруч із ним ідуть ангел і чорт. У кожного з них в руках є книга, в якій записано усі добрі і лихі вчинки дитини. Перш ніж вручати гостинці, чиниться суд: чи заслужив малюк на подарунок.
Польські дітлахи увечері перед святом готують чисті білі панчохи, сподіваючись знайти в них вранці гостинці, солодощі, горіхи та мандарини. А неслухняним Миколай залишає шматок вугілля. Мандрує Чудотворець пішки або в санях.
Ви уважно прочитали інформацію? Чи дізнались щось нове? Добре, зараз подивимось, наскільки ви уважні, бо нещодавно один клас мені теж казав, що всі дуже уважні, а коли вони здали роботи… Подивіться самі, що вийшло. На екран виводяться твердження, необхідно обрати правильне. Слайди (6 слайдів)
Добре, ви, дійсно, дуже уважні. А зараз пропоную вам подивитись відео про традиції найбільших свят зимового циклу. Перше з них – Святий вечір
Святий вечір та Різдво: перегляд відеофрагмента «Зроблено в Україні. Традиції Святвечора» (https://www.youtube.com/watch?v=71uvFJbIZtk)
Щедрий вечір та Новий рік: перегляд відеофрагмента (https://www.youtube.com/watch?v=JTWWoqE3MWg)
Завдання. Які поняття характеризують ці свята? Давайте їх розподілимо.
БЛОК «Українська мова» (5 хвилин)
Які слова є ключовими на сьогоднішньому уроці? Колядка та щедрівка.
Давайте уважніше придивимось до цих слів і охарактеризуємо їх з різних сторін науки про мову.
БЛОК «Українська література» (15 хвилин)
Отже, найвідомішими календарно-обрядовими піснями зимового циклу є колядки та щедрівки.
Колядками називають поетично-пісенні твори, які первісно супроводжували магічне язичницьке дійство, пов’язане із народженням Всесвіту та божества сонця Коляди. Згодом колядки набули християнського значення. Зараз колядки — величальні пісні, які співають перед Різдвом Христовим. Колядки здебільшого стосувалися господарів, у пісні нерідко підставлялися їхні імена, тому часто складалося враження, ніби колядку спеціально придумали для певної особи. Із колядуванням тісно пов’язане таке явище, як вертеп — театралізоване дійство (або пересувний ляльковий театр), у якому розповідають євангельську історію.
Щедрівки є словесно-пісенною частиною іншого свята — Нового року, пов’язаного із величанням місяця. Місяць посідав важливе місце в культовій системі праслов’ян, які, і спостерігши його зв’язок з водою, вбачали його неабияку роль у вирощуванні врожаю. Тому свято, метою якого було вблагати духів неба та землі сприяти у господарстві, отримало назву Щедрого вечора. Звідси й походить назва творів, які виконувались у цей час — щедрівки. Отже, щедрівки — це віршовані побажання добра, злагоди, успіху в Новому році своїм рідним, близьким, гостям, тому їх співали напередодні Нового року (на Щедрий вечір).
Наступного ранку після Щедрого вечора хлопці й парубки проводили обряд засівання, обсіваючи будинки родичів, знайомих чи сусідів зерном – для добробуту в прийдешньому році. Це дійство супроводжувалося піснями, які називаються засівальними.
У наш час колядування, щедрування і засівання відновлено як звичай висловлювати добрі побажання.
Але це далеко не всі різновиди пісень зимового циклу. Так, під час обрядових дій до дня Святого Миколая виконувались пісні, що прославляли Миколу Чудотворця. У деяких місцевостях їх ще називають миколаївськими колядками. З однією з них ми зараз з вами ознайомимося.
«Ой хто, хто Миколая любить» (с.28-29)
- Знайомство з текстом: перегляд відео пісні у виконанні Тіни Кароль
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому Святий Миколай
На всякий час помагай, Миколає!
Ой хто, хто Його пам’ятає,
На поміч Його призиває,
Той із біди вийде ціло,
Охоронить душу й тіло, Миколає!
Ой хто, хто спішить в Твої двори,
Сього Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш нам в гріхи впасти, Миколає!
Миколай, молися за нами,
Благаєм Тебе із сльозами,
Тебе будем вихваляти,
Ім’я Твоє величати Навіки.
- Бесіда за змістом:
Скажіть, чи сподобалась вам ця пісня?
Про що говориться в цій пісні? (звернення людей до Бога, Святого Миколая, щоб він допоміг кожній людині)
Скажіть, чи звертались люди до Миколая з проханням про подарунок? Для чого люди зверталися до Миколая? Чи допомагає Миколай людям, задовольняє їх прохання, бажання? У зв’язку з чим ви так вирішили?
Кому ви б порадили звернутись до Миколая з проханням?
«Добрий вечір тобі, пане господарю!»
Цей твір ви дуже добре знаєте. Але… сталась біда.. всі рядочки переплутались! Зараз ваше завдання: стати у правильній послідовності і дуже-дуже виразно розказати або проспівати свій рядок!
- Знайомство з текстом.
1 Добрий вечір тобі, пане господарю!
2 Приспів: Радуйся!
Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
3 Застеляйте столи та все килимами.
Приспів
4 Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Приспів
5 Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
Приспів
6 Ой що перший празник – Рождество Христове.
Приспів.
7 А другий вже празник – Святого Василя.
Приспів.
8 А третій вже празник – Святе Водохреща.
Приспів.
9 А що перший празник зішле тобі втіху.
Приспів.
10 А що другий празник зішле тобі щастя.
Приспів.
11 А що третій празник зішле всім нам долю.
Приспів.
12 Зішле всім нам долю, Україні волю
Приспів.
- Бесіда за змістом
Скажіть мені, ця пісня належить до колядок чи до щедрівок? Обґрунтуйте свою відповідь.
До кого звертаються в пісні?
Чому повинні радіти господарі?
Про які три свята згадується у творі? Що вам про них відомо? Яке народне свято вам подобається найбільше? З чим це пов’язано?
Що ви бажаєте своїм близьким, рідним, знайомим під час будь-яких свят? Для чого?
Як пояснити урочистість, пов’язану з народженням Сина Божого?
«Щедрик, щедрик, щедрівочка» (с. 36)
- Знайомство з текстом, розміщеним у підручнику: виразне читання, або, за бажанням, хтось із учнів може виконати напам’ять)
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
– Вийди, вийди господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
- Бесіда за змістом
Скажіть мені, ця пісня належить до колядок чи до щедрівок? Обґрунтуйте свою відповідь.
Що означає приліт ластівочки?
Як ластівочка охарактеризувала господаря?
Кого ми можемо назвати справжнім господарем?
Для чого люди щедрують один одному?
Чи щедрували ви на новорічні свята? Для чого ви це робили? Яку винагороду отримали?
Чи звернули ви увагу на те, чи вирізняються ці пісні від звичайної мови?
В них є чимало художніх засобів, а який із засобів є найвиразнішим?
Подивіться: у пісні про Миколая бачимо «Миколає…Миколає», у «Добрий вечір тобі…» – «Райдуйся! Ой радуйся, земле! Син Божий народився!», а у «Щедрику» повторюються два рядки на початку і в кінці твору. Який це художній засіб?
Говорити про українські пісні і не згадати про музичне мистецтво ми, звичайно ж, не можемо. Наступний блок – «Музичне мистецтво».
БЛОК «Музичне мистецтво» (10 хвилин)
Звичайно ж, українські народні пісні виконують і сьогодні. Чимало сучасних виконавців співають народні пісні, у тому числі й календарно-обрядові зимового циклу. Ми з вами вже сьогодні чули миколаївську колядку у виконанні Тіни Кароль.
Зараз пропоную вам послухати пісню «Добрий вечір тобі, пане господарю!» у виконанні відомого оперного співака минулого століття, який народився в селі Мар’янівці Васильківського району Київської області – Козловського Івана Семеновича.
Скажіть, чи знайома вам ця мелодія? Слайд – відео з уривком з «Гаррі Поттера»
А чи знаєте ви, що це українська пісня, з якою ми з вами сьогодні вже познайомились?
Леонтович Микола Дмитрович Слайд – український композитор, автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть». Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі під назвою Carol of the Bells, Ukrainian Bell Carol, Ukrainian Carol. Мелодію «Щедрика» можна почути у фільмах «Один вдома», «Гаррі Поттер», «Міцний горішок», а також у мультфільмі «Сімпсони». До речі, 13 грудня виповнилось 140 років від його народження.
Пропоную вам послухати, як ця пісня в обробці Миколи Леонтовича звучить українською мовою. Слайд – клік
Каліграма «Різдвяна Зірка»
Ми з вами дізнались багато нового про календарно-обрядові пісні зимового циклу, побачили, що наші пісні не просто відомі у всьому світі, а й є символом різдвяних свят.
Ще одним давнім символом Різдва є восьмикутна зірка, яка являє собою український колорік у вигляді восьми головних циклів: Коляда, Масляна, Великдень, Трійця, Купала, Спасівка, Рожаниці, Діди. Зірка увійшла в культуру праукраїнців задовго до прийняття християнства. Первісно вона була символом самого Сонця, яке починаючи з 25 грудня, повертає на весну або воскрешає, аби дати природі шанс на нове плідне життя. Зірка – символ Сонця, отже, вогню і тепла. Сьогодні, різдвяна зірка — атрибут пов’язаний з євангельською легендою про Христа, чудесне народження якого провістила «Вифлеємська зірка».
Хочеться побажати вам, щоб прийдешні свята принесли із собою багато добра для вас та ваших рідних, щоб різдвяна зірка зігрівала ваші душі своїм теплом і давала вам надію навіть у найважчих ситуаціях.
Зараз я хочу вас попросити, щоб на цих зірочках ви спробували створити свою каліграму, яка б відображала ваші думки та побажання.
Знаєте, що таке каліграма? Це вірш, записаний у формі малюнка, його автором є французький письменник Гійом Аполлінер. Зараз ви можете побачити його роботи. А цю зірку створив Симеон Полоцький, який жив у сімнадцятому столітті і навчався у Києво-Могилянській академії.
Коли я готувалась до цього уроку, то теж спробувала створити каліграму-побажання. Послухайте, що у мене вийшло.
Різдвяна зірка хай сіяє,
Теплом серця вам наповняє,
В проблемах вказує дорогу,
В біді дає пересторогу.
Здоров’я, радості й добра
На цілий рік Новий тепла!
Несіть його ви межи люди –
Й любов вся Божа з вами буде
Сьогодні ви всі дуже гарно попрацювали – і тому отримуєте маленький подарунок від Святого Миколая. Гарних вам зимових свят, нехай вони принесуть тепло та радість у ваші оселі та серця!