Фразеологія – розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови – фразеологічні одиниці, їх ознаки, закономірності функціонування та процес утворення.
Поняття про фразеологічну одиницю
Фразеологізм (фразеологічна одиниця) – це стійкий вислів, що складається з двох і більше слів, має неподільне значення й відтворюється в мовленні як усталена конструкція.
Фразеологізми мають певні ознаки, які визначають спільне і відмінне між ними та іншими мовними одиницями.
З одного боку, фразеологізми подібні до слів і мають із ними такі спільні ознаки:
1) і слово, і фразеологізм відтворюються у мовленні автоматично;
2) і слово, і фразеологізм співвідносяться з одним, а не кількома поняттями. Так, недбале ставлення до праці визначаються словом байдуже й фразеологізмом дивитися крізь пальці; стан досягнення переваги над кимось, чимось називається словом перемога і фразеологізмом брати гору. Проте значення слова і значення фразеологізму не тотожні. Фразеологізм, називаючи певне поняття, образно характеризує його: дрімати – клювати носом; перешкода – камінь спотикання, вигадувати – дуба смаленого правити (плести). Значення фразеологізму не завжди може бути передане одним словом, як-от: не ликом шитий – про тих, хто вміє гідно поводитися за будь-яких обставин, розібратись у чомусь складному; не зімкнути очей – не заснути й на хвилину; спочивати на лаврах – заспокоюватися на досягнутому;
3) і слово, і фразеологізм вступають у синонімічні й антонімічні відношення. Акт мовлення, наприклад, може бути виражений синонімічними рядами: говорити, казати, гомоніти, щебетати, патякати, варнякати… і пісню співати, теревені правити, ляси точити, дурниці молоти; стан щастя, радості – радіти, радуватися, веселитися, тріумфувати… і бути на сьомому небі, бути на вершині щастя, як не танцювати, мов удруге на світ народитися, у щасті купатися.
Приклади антонімії: добрий – лихий і останнє віддасть – з батька рідного здере; далеко – близько та не близький світ – рукою подати. Антонімічність у фразеологізмах досягається також уведенням у них протиставлення (птиця високого польоту – птиця невисокого польоту) або вживанням у фразеологізмах слів-антонімів (кидати в жар – кидати в холод, зажити доброї слави – зажити лихої слави).
Відмінність між словом і фразеологізмом наявна насамперед у їх будові. Слово є цілісно оформленою одиницею, фразеологізм – нарізно оформленою. Слово складається з морфем, більшість яких у мові самостійно не вживається, фразеологізм складається зі слів, які вживаються і поза фразеологізмом.
За будовою фразеологізми подібні до словосполучень (ні пари з уст, стовпи Геркулеса, чудеса в решеті, горобина ніч) або до речень різної структури (стригти під одну гребінку; наче корова язиком злизала; слово – не горобець: вилетить – не впіймаєш; доки сонце зійде, роса очі виїсть). Трапляються фразеологізми, що складаються з одного слова (Еврика!; Едем; Голіаф; Геркулес) або повнозначного слова зі службовим (аж гуде; до крихти) чи з кількох неповнозначних (та де там!).
Фразеологізми у словниках реєструються нарівні зі словами, у лексичному, граматичному розборах тексту не членуються. Співвідносний з певною частиною мови, фразеологізм виконує функцію одного члена речення, скільки б слів до нього не входило: Одне головування вже не могло вдовольнити його, і Шевко почав прибирати до рук інші посади. Незабаром Шевко аж загуркотів з усіх трьох посад. Зажив Чіпка з Грицьком душа в душу (Панас Мирний)… Забравши деяких троянців, осмалених, як гиря, ланців, п’ятами з Трої накивав (І.Котляревський).
Часто фразеологізм виступає підрядною частиною складнопідрядного речення, при синтаксичному розборі за членами речення він, звичайно, не аналізується: Цю книжку будеш читати (коли?), коли більше каші з’їсиш. І знову тиша така (яка саме?), хоч мак сій. Отак і дізнаєшся, (про що?) що сміх і гріх живуть по сусідству.
У процесі використання фразеологізмів у мовленні протягом тривалого часу фразеологічні одиниці можуть змінювати свою форму. Так, деякі фразеологізми вживаються у скороченому вигляді: Попасти, як пальцем у небо – попасти пальцем у небо, як пальцем у небо; вхопити в обидві жмені – в обидві жмені; порохом піде за вітром – за вітром піде, за вітром.
Виникають варіанти фразеологізмів і внаслідок заміни одного з компонентів синонімічними словами. Фразеологізм сім мішків гречаної вовни вживається у варіантах сім кіп гречаної вовни, три мішки гречаної вовни. Кожне із них може бути продовжений словами і всі неповні або та чотири копи гречки – отже, виникають нові варіанти фразеологізму.
В українській мові вживаються фразеологізми лягти головою – полягти головою, лягти (полягти) кістьми; у своїй сороці бути – у своїй льолі бути, у своїй сорочці, у своїй льолі; кісткою в горлі стати – поперек горла стати, кістка в горлі, як кістка в горлі; копійка водиться – копійка волочиться; оскому зігнати – оскому збити й багато інших, що міняють свою форму, не змінюючи значення.
Класифікація фразеологізмів
Класифікацію фразеологізмів здійснюють учені на основі різних ознак.
В.В. Виноградов за семантичним принципом виокремлює три типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення (ідіоми), фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.
Фразеологічне зрощення, або ідіома, – це стійке, семантично неподільне сполучення слів, загальне значення якого зовсім не пов’язане зі значенням його компонентів, наприклад: бити байдики (нічого не робити), точити ляси, правити теревені (вести пусті, безпредметні розмови), стовпи Геркулеса (крайня межа), розбити глек (посваритися), ловити окунів (дрімати), ходором ходити (трястися, посилено рухатися, смикатися, дрижати), глас вопіющого в пустині (даремні думки, марні заклики, що залишаються без відповіді, без уваги).
До складу фразеологічних зрощень входять застарілі слова (ходором, байдики), застарілі граматичні форми (глас вопіющого).
Фразеологічні зрощення зазвичай іншою мовою не перекладаються – в іншій мові добираються відповідники з її фразеологічного складу: укр.. бити байдики – рос. бить баклуши, укр.. життя вирує – рос. бьет через край, укр.. верзти дурниці (нісенітниці) – рос. городить чепуху, укр.. пропасти ні за цапову душу – рос. погибнуть ни за грош, укр.. допекти до живого – рос. довести до белого каления.
Фразеологічна єдність – це семантично неподільний фразеологізм, цілісне значення якого вмотивоване значенням компонентів, наприклад: ні пари з уст, тримати язик за зубами (мовчати), накивати п’ятами (втікати), міряти воду решетом (безрезультатно працювати).
Фразеологічні сполучення – це фразеологічна одиниця, що має цілісне значення і складається зі слів із вільним та фразеологічно зв’язаним значенням. Слова з фразеологічно пов’язаним значенням у них можуть бути замінені відповідними до контексту іншими словами, але значення фразеологічного сполучення при цьому не змінюється: зачепити чиїсь інтереси (честь, почуття, гордість), відвести очі (погляд), чиста совість (душа), піддавати жару (пару).
Л.Г.Скрипник пропонує генетичну класифікацію, виділяючи фразеологізми двох груп:
1) фразеологічні одиниці, організовані за моделлю словосполучення (рідше – речення), які за семантикою і структурою співвідносяться з окремим словом: функціонують як один член речення: без задніх ніг, і нашим і вашим, ні кола, ні двора; танцювати під чужу дудку;
2) фразеологічні одиниці – фрази, що мають організацію простих або складних речень: Далеко куцому до зайця. Приший кобилі хвіст. Молоко на губах не обсохло. За царя Гороха, коли людей було трохи.
Поза цими групами фразеологізмів залишились народні прислів’я, приказки, примовки, крилаті вислови, термінологічні сполучення, які за ознакою відтворюваності у мовленні та усталеності компонентного складу теж зараховують до фразеологізмів.
Прислів’я – це виражений структурою речення народний вислів повчального змісту, який формулює певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного досвіду: Добрий початок – половина справи; Громада – великий чоловік; Друга шукай, а знайдеш – тримай; Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.
Приказка – народний вислів, близький до прислів’я, але позбавлений узагальню вального, повчального характеру: Проти віку нема ліку; Шкода, та невигода; Ні до ладу, ні до прикладу; Не така лінь, як не хочеться.
Народні примовки – жартівливі, переважно римовані вислови, що вставляються в розмову відповідно до ситуації або у відповідний контекст: Здорові будьте! Яким вітром? Хліб та сіль! Ні пуху ні пера! Тринди-ринди, коржі з маком. Кіно й німці.
Крилаті вислови – влучні вислови видатних людей: письменників, учених, державний і політичних діячів: В сім’ї вольній, новій; Борітеся – поборете!; І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т.Шевченко); Я буду крізь сльози сміятись; Я маю в серці те, що не вмирає (Леся Українка); Голодна воля (П.Мирний); Голос духа чути скрізь (І.Франко); Герой нашого часу (М.Лермонтов), Люди, будьте пильні! (Ю.Фучик); Бути чи не бути? (В.Шекспір).
Окрему групу фразеологізмів становлять складені терміни на зразок: неозначена форма дієслова, капітан далекого плавання, атомна енергія, Далекий Схід, волоський горіх, коротке замикання; Біле море. Такі словосполучення від інших фразеологізмів відрізняються тим, що вони не мають емоційно-експресивних відтінків.
Джерела походження українських фразеологізмів
Вживані в сучасній українській літературній мові фразеологізми різні за часом виникнення та походженням.
Серед них є такі, що виникли в період спільнослов’янської мови (мати зуб, водити за носа), виникли на власне українському ґрунті (передати куті меду, піймати облизня); є фразеологізми, засвоєні з інших мов (синя панчоха – з англійської, папір не червоніє – з латинської, живий труп – з російської, друге я – з грецької, Дон Кіхот – з іспанської).
Джерела українських фразеологізмів також різні:
– усна народна мова: тримати язик за зубами, виносити сміття з хати, заварити кашу, за холодну воду не братися, дати гарбуза;
– мова різних професій: стригти під одну гребінку – з мовлення перукарів; шкурка вичинки не варта – із мовлення шевців; куй залізо, поки гаряче – з мовлення ковалів, без сьомої клепки у голові – з мовлення бондарів, ні пуху ні пера – з мовлення мисливців; тримати руку на пульсі – з мовлення лікарів;
– Біблія: наріжний камінь, земля обітована, вовк в овечій шкурі, нести свій хрест;
– антична міфологія: сізіфова праця, дамоклів меч, ахіллесова п’ята;
– іншомовні стійкі вислови: знати, де собака заритий (з нім.); боротися з вітряками (з ісп.), ідея фікс (з фр.);
– наукові терміни: для круглого числа, ставити знак рівності, зрушити з мертвої точки, бурхлива реакція.
Створюються фразеологізми й нині. У них відображаються явища із різних сфер людської діяльності: процес пішов, без’ядерна держава; маємо те, що маємо; мирне освоєння космосу; рука старшого брата.
Рекомендована література
1. Українська мова. Інтерактивний довідник-практикум із тестами. Підготовка до ЗНО / І.М.Літвінова, С.Г.Бутко, Ю.О.Гарюнова, З.Р. Тищенко; За ред.. О.І. Борзенка. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018. – С.135-139.
2. Авраменко О.М. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі: Іч. / О.М.Авраменко, М.Б. Блажко. – К.: Грамота, 2017. – 568с.
3. Сучасна українська література мова: Підручник / М.Я. Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін..; За ред.. М.Я.Плющ. – К.: Вища школа, 2006. – С.137-140.
4. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс.: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2007. – 823с.
Завдання ЗНО
1. Доберіть до кожного фразеологізму антонім (ЗНО-2018: 24).
| Фразеологізм 1 тримати в чорному тілі 2 розкрити карти 3 викинути з голови 4 мозолити руки |
Антонім А ставати дибки Б гладити по голові В ходити довкола Г не йти з думки Д ганяти собак |
2. Увідповідніть фразеологізм із його значенням (ЗНО-2018дод: 24).
| Фразеологізм 1 поливати брудом 2 варити воду 3 топтати ряст 4 вити вовком |
Значення А бути у відчаї Б лементувати В жити Г ганьбити Д знущатися |
3. Доберіть до кожного фразеологізму синонім (ЗНО-2017: 24).
| Фразеологізм 1 зарубати на носі 2 бувати в бувальцях 3 сісти в калюжу 4 зривати маску |
Синонім А виводити на чисту воду Б облизня піймати В намотати на вус Г стелитися під ноги Д знати, де раки зимують |
4. Доберіть до кожного фразеологізму антонім (ЗНО-2017дод: 24).
| Фразеологізм 1 очей не відведеш 2 вискочити на сухе 3 голки не підточиш 4 палицею кинути |
Антонім А через пень-колоду Б за тридев’ять земель В хоч голки збирай Г потрапити в павутину Д з душі верне |
5. Доберіть антонім до кожного фразеологізму (ЗНО-2016дод: 27).
| Фразеологізм 1 співати дифірамби 2 задирати голову 3 купатися в золоті 4 вискочити на сухе |
Антонім А тримати хвіст бубликом Б сухий хліб їсти В вичитувати мораль Г гнути коліна Д потрапити в тенета |
Нижче знаходиться невелика добірка фразеологізмів з тестами до них.