Все про українську мову, літературу та методику їх викладання
Мета: розкрити суть трагедії Бабиного Яру, пояснити її вплив на долю людства, формування історичної пам’яті сучасників, викрити людиноненависницьку політику нацизму, формувати в учнів усвідомлення того, що мир, життя і злагода між людьми — найвищі на землі цінності.
Продовжити читання “Сценарій уроку, присвяченого пам’яті трагедії Бабиного Яру”
1-й учень
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.
Продовжити читання ““Свято української мови” (сценарій до Дня української писемності та мови)”
Мета: виховувати повагу до творчості Т.Шевченка, зацікавити учнів класичною українською літературою, показати усю багатогранність обдарувань поета.
Ведучий. Слава Шевченкова – слава України.
Шевченко став символом незнищенності українського народу. Його велика любов до людини, до матері, до рідної України вчить, як треба на світі жити. Шевченкове слово кликало, будило, підносило. Його слава зростає, шириться, перетинає кордони. Сьогодні перевіримо, як знаєте шевченкіану ви.
Продовжити читання “Брейн-ринг «Як ми знаємо творчість Т.Шевченка»”
Озвучується вступний коментар:
Напередодні старого Нового року, 13 січня в народі відмічали свято Маланки. Вірили, що у Новорічну ніч рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовлють по-людському. Що в цю ніч тварини можуть поскаржитись Богу на своїх господарів, якщо із ними погано поводились. Тому худобу намагались ретельно доглянути та нагодувати. З настанням сутінок по селу ходити ватаги щедрувальників з музиками.
Вислови:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і бруду мав досить,
Дивнії перли виносить (І. Франко).
Продовжити читання “Турнір знавців української мови та літератури”
Мета: розвивати в учнів уміння й навички усного спілкування українською мовою; розвивати навички виразного читання й мовлення, виховувати любов і повагу до рідної мови, культури, історії України; виховувати культуру усного й писемного спілкування.
Обладнання: конверти із завданням, папір, ручки.
Іменник — це частина мови, що об’єднує слова з предметним значенням, вираженим у граматичних категоріях відмінка і числа та у формах певного граматичного роду.
В іменнику об’єднуються спільним значенням предметності семантично різні слова: назви конкретних предметів (човен, ліс, золото), істот (дівчина, ведмідь, синиця), явищ природи (блискавка, дощ), узагальнених властивостей і ознак (доброта, сміливість, блакить), станів (відпочинок, дрімота) і т. д. На відміну від прикметників, прислівників, дієслів іменники називають ознаки і дії або стани самостійно, незалежно від тих предметів і явищ, яким ці ознаки або процеси властиві, хто є носіями їх.